У Казахстані виявили понад 1200 наскельних малюнків
Археологи задокументували понад 1200 петрогліфів і рідкісний напис старотюркським рунічним письмом в ущелині Бурхансай на півдні Казахстану, повідомляє 24kz.
За словами дослідників, наскельні зображення розташовані п’ятьма групами вздовж русла струмка та охоплюють величезний часовий проміжок – від кінця III тисячоліття до нашої ери до середньовіччя й навіть пізніших періодів. Учені наголошують, що кількість виявлених зображень поки що є попередньою і може зрости після подальших досліджень.
На скелях збереглися сцени полювання, зображення гірських козлів, одногорбих верблюдів та інших тварин. Подібні мотиви характерні для наскельного мистецтва Центральної Азії та свідчать про важливу роль скотарства і мисливства в житті давніх мешканців регіону.
Найціннішою знахідкою став короткий напис старотюркським рунічним письмом, виконаний талаським різновидом тюркської графіки. Текст складається лише з п’яти символів, але має велике історичне значення. Фахівці розшифрували його як фразу: “Мене звати Аба”. Фото: 24kz Рунічний напис Попередньо напис датують періодом між IV і X століттями нашої ери. На думку археологів, його автор міг бути власником, охоронцем або впливовим представником місцевої громади, який залишив своє ім’я на скелі як знак присутності та належності до цієї території.
Додатково в районі ущелини були виявлені три поховальні комплекси – Бурхансай-1, Бурхансай-2 та Бурхансай-3. Вони належать до раннього залізного віку та середньовіччя, що підтверджує багатовікове використання цієї місцевості для проживання, пересування та ритуальних практик.
Дослідники зазначають, що Бурхансай доповнює перелік важливих пам’яток наскельного мистецтва Казахстану. Регіон історично був пов’язаний із долиною Таласу, Західним Тянь-Шанем і стародавнім містом Тараз, яке відігравало важливу роль на торговельних шляхах Центральної Азії.
Наразі вчені продовжують класифікацію петрогліфів, вивчення поховань та пошук можливих поселень поблизу. Після завершення досліджень планується видання окремої наукової монографії, а сам археологічний комплекс можуть взяти під державну охорону.
About the Author
